• Russian
  • English
  • Ukrainian

Психологічні механізми розуміння текстів


У системі методичного забезпечення духовного самороз­витку людини центральне місце, на нашу думку, має посісти метод роботи з текстами, який може використовуватися: у розв'язанні задач самоосвіти (вивчення данного в текстах культури досвіду духовного розвитку); в управлінні саморозвитком (робота з текстами самоконтролю і т. ін.); в. організації розуміння та взаєморозуміння в умовах живої комунікації в різних ситуаціях життєдіяльності, які розглядаються з точки зору саморозвитку та взаєморозвитку учасників комунікації.

У процесі самоосвіти вимоги у принципі такі ж, як у роботі з науковими текстами та історико-критичному дослідженні: активний пошук та гарантованість виявлення змісту тексту; логічна організація та форма представлення виявленого змісту, зручна для його подальшого використання.

Особливі вимоги в роботі з науковими текстами постають до понятійної організації мислення в умовах діалогу з іншою культурою, коли виникають проблеми пошуку способів роботи з різними понятійними та теоретичними системами. Виконання цих умов можливе:

1) коли є установка на побудову вторинного тексту як відтворення, в системі своїх семіотичних та логічних засобів, |результатів, процесу та методу мислення автора тексту;

2) при переході від відтворення точки зору автора до його критичного аналізу та побудови свого варіанту розв'язання авторських задач.

Метод роботи з науковими текстами, побудований на ви­користанні схематизації та логіки сходження від абстрактно­го до конкретного, а також екстеріоризації внутрішніх дій та їх логічній організації, надає мисленню у процесі розуміння зовнішній, легко контрольований характер, що веде до більш адекватної імітації точки зору автора тексту.

В результаті попередніх історико-критичних, теоретич­них та емпіричних досліджень нами була висунута гіпотеза про психологічний механізм розуміння наукових текстів:

1) механізм розуміння наукового тексту центрований на онтологічній роботі (пошуку, перевірці та реконструкції теоретичних схем, які були основою для інших міркувань авто­ра тексту);

2) рефлексія розуміння тексту визначається необхідністю бачити процес розуміння як онтологічний пошук, співвідносний з іншими типами робіт у науковому дослідженні (феноменологічним, експериментальним, методичним, мето­дологічним, історико-критичним, організаційним);

3) як засіб організації рефлексії у розумінні текстів про­понується уявлення про наукову діяльність, подане у вигляді схематизованого зображення, адаптованого до ситуації дослідження.

Експериментальне психолого-педагогічне дослідженим формування засобів організації рефлексії в розумінні науко­вих текстів здійснювалось в умовах: 1) навчання студентів чи аспірантів методу роботи з науковими текстами, 2) прове­дення навчально-наукових семінарів, 3) ігрових форм організації комунікації при вирішенні задач і проблем наукової, педагогічної та управлінської діяльності.

Зіставлення на матеріалі різного типу текстів та різних категорій досліджуваних підтвердило гіпотезу про те, що у всіх випадках використання — в ролі засобів організації рефлексії уявлення про наукову діяльність — схем, що від повідають логіко-семіотичним вимогам, надає рефлексивному змістоутворенню (а як наслідок, і процесу ро­зуміння в цілому) більш організованого характеру.

Підтверджено також гіпотезу про залежність суб'єктивного ставлення досліджуваних до запропонованих засобів організації рефлексії від особливостей цих засобів та способу їх використання. Здобуто матеріал, який розкриває психологічний механізм розвитку (окультурювання) процесів організації рефлексивного змістоутворення в розумінні текстів та розуміння текстів загалом.

Можливість експериментального дослідження динаміки змін у процесах рефлексивного змістоутворення була досягнута завдяки використанню задачної форми організації дослідницької комунікації. Умовою технологізації формую­чого експерименту стало використання, в ролі засобів ор­ганізації дослідницької комунікації, спеціальних семіотичних та логічних засобів (уточнених та виражених у вигляді схем понять: комунікація, рефлексія, задача, проблема, наука).

Здобуті в дослідженні результати:

1) розкриття психологічних механізмів опосередкованої організації рефлексивного змістоутвореня в розумінні наукових текстів;

2) технологізація формуючого експерименту з використанням спеціальних семіотичних та логічних засобів

— відкривають нові можливості для:

а) подальших досліджень розуміння, комунікації та ре­флексії як механізмів духовного розвитку людини;

б) удосконалення методу роботи з текстами та технології міжкультурної комунікації як основи раціонального, операційно-контрольованого самоуправління духовним розвит­ком людини та ефективних, орієнтованих на забезпечення цього розвитку, форм організації суспільних відносин в умо­вах складної міжкультурної комунікації.

Предметні Області: Психологія, Мислення