Школа діалогу культур була створена в Україні. В 1979 році в м. Харкові були вперше проведені та теоретично обґрунтовані (в зв’язку з ідеями видатного російського філософа В.С. Библера) перші уроки-диалоги. (Курганов, Литовський, 1983; Курганов, Соломадин, 1986).
В 2004 році концепції Школи діалогу культур виконується 25 років.
В 1979 році харківські вчителі – літератор В.Ф.Литовський, історик І.М. Соломадін, фізик В.О. Ямпольский та математик С.Ю. Курганов почали розробляти та проводити в школі уроки-діалоги. На цих уроках-діалогах діти не тільки засвоювали знання, але і будували й відстоювали власне, індивідуально-неповторне бачення учбової проблеми.
Зустріч харкїв’ян з В.С. Біблером переконала українських педагогів, що вони на вірному шляху. В.С. Біблер розробляв логіку діалогу логік - логіку сумніву, логіку парадокса. Логіку неповторної особистості. (Біблер, 1975). Харків’яни поставили перед собою завдання - розбудувати нову педагогічну концепцію, яка була б втіленням філософських ідей В. С. Біблера в практику сучасної школи.
З 1979 по 1987 рр. вчителі-діалогісти Харкова, працюючи під керівництвом В.С. Біблера, навчились проводити уроки-діалоги з математики, природознавства, читання, літератури, історії в 2–8 класах масової школи (Курганов, 1989).
Уроки–діалоги починалися з питання учня, яке перетворювало звичайний предмет – слово, число, трикутник, форму Землі і робило цей предмет загадковим, парадоксальним. Предметом, що вимагає самостїйного обмірковування, побудови власних гіпотез.
Уроки-дїалоги харківських вчителів формували у школярів діалогічні поняття. Базові шкільні поняття: точки, кола, трикутника, історичної події, автора та героя художнього тексту, живого та неживого, атома та молекули… засвоювались учнями в ході діалогу різних логік, яки доповнюють одна одну.
Діти ї вчителі залучалися до діалогу античного, середньовічного, новочасового та сучасного засобів мислення що до визначення ї побудови базових шкільних понять.
В 1985 р. В.С. Біблер, узагальнюючи досвід українських педагогів–дїалогістів, висунув свою, авторську версію освіти, яку назвав Школа діалогу культур (Библер, 1988).
Гіпотезу В.С. Біблера треба було експериментально перевірити. С.Ю. Курганов прийняв запрошення директора школи «Універс» при Красноярському університеті І.Д. Фруміна, на десять років переїхав до Росії, де в 1987–1997 рр. під керівництвом В.С. Біблера розбудував авторський варіант Школи діалогу культур с першого до одинадцятого (випускного) класу. (Курганов, 1990, 1991, 1992).
З 1992 р. в Україні розбудова Школи дїалога культур відбувається в Харкївськїй гімназії «ОЧАГ» (Є.В. Медреш, І.М. Соломадін, Н.А. Соломадіна, В.З. Осетинський, О.Г. Донська, з 1997 р. – С.Ю. Курганов). Психолого-педагогічні дослідження Школи діалогу культур сконцентровані в Лабораторії гуманітарної діалогічної освіти гімназії «ОЧАГ» (науковий керівник І.М. Соломадін).
З 1993 р. психологічними дослідженнями Школи діалогу культур почала займатися Лабораторія методології ї теорії психології Інституту психології ім. Г.С. Костюка (Г.О. Балл, В.Ф. Литовський).
Дослідження українських вчителїв-діалогістів та їх російських однодумців (А.В. Ахутін, І. Є. Берлянд, А.Н. Юшков, О.Г. Ушакова, В.Г. Касаткіна, Н.І. Кузнєцова та інш.), які виконані під керівництвом В.С. Біблера, показали, що предметом учбової діяльності дитини на першому етапі учбового діалогу може бути формування власного бачення предмета.
На наступному етапі учбового діалогу предметом учбової діяльності стає ситуація неспївпадання загального для всіх дітей предмета засвоєння з жодним засобом його розуміння.
Дитина стає здатною розуміти, як інша дитина бачить число або явище природи. Дитина ставить питання: чому моє розуміння та розуміння іншої людини не співпадають? Цю ситуацію В.С. Біблер назвав «точкою подиву». В.С. Біблер вважав, що «точки подиву» (що таке слово, число, явище природи? …) складають базовий зміст навчання у початкових класах Школи діалогу культур.
Психологічні дослідження показали, що учні, якї закінчують початкову школу діалогу культур, мають такї учбові здїбностї («компетенції»):
1) Здібність виразити своє ставлення до учбового предмету в слові, малюнку або схемі;
2) Здібність оформляти свій власний погляд на предмет засвоєння в учбових творах;
3) Здібність розуміти учбові твори інших учнів та вчителів, утримувати в усному та письмовому мовленні, в учбовому малюнку різницю своїй точки зору та точку зору іншої людини;
4) Здібність та потребу працювати з творами іншої культури, толерантно ставитися до іншої культури;
5) Здібність відтворювати у власних учбових творах їншокультурний погляд на речі з гострим розумїнням різниці цього погляду від власного;
6) Здібність працювати з науково-популярною літературою: вміння компетентно відтворити ідеї та образи, якї отриманї з позаурочної учбової літератури «своєю мовою», уникаючи сухості та наукоподібності;
7) Здібність задавати учбові питання, інтерес до «вічних проблем буття», якї не мають тільки одного вирішення (А.Н. Юшков цю компетенцію влучно назвав «дитячою учбовою питальністю», Юшков. 1997).
В учбовому творі школяр будує образ діалогічного поняття в цілому. Він пише історію побудови поняття, наприклад, свою версію історії учбових діалогів про число. До побудови таких історій може приєднатися дорослий: математик, вчитель, психолог.
Психолог Школи діалогу культур І.Є. Берлянд після вивчення дитячих діалогів про число та слово, якї виникали на уроках українських вчителів-діалогістів та їх російських колег, та порівняння цих діалогів з ідеями античної, середньовічної, новочасовоі та сучасної математики та лінгвістики склала перші учбові посібники Школи діалогу культур – «Загадки числа» та «Загадки слова» (Берлянд, 1996, 1998 ).
Біолог та психолог А.Н. Юшков створив цикл учбових посібників «Загадки природи», які використовують вчителі природознавства в Школі діалога культур.(Юшков, 1996).
Філософи В.С. Біблер і А.В. Ахутін разом з вчителем-дїалогістом С.Ю. Кургановим розробили учбовий посібник «Античная культура» для 3-4 класів Школи діалога культур. (Ахутин, Библер, Курганов, 1995).
Харкївськї філологи–діалогісти В.З. Осетинський та О.Г. Донська розробили цикл учбових посібників з світової литератури в Школї дїалога культур. (Осетинский, Донская, Курганов, 2001)
Фїзик та педагог А.Н.Щєтніков створив серію учбових посібників для викладання фїзики та математики в Школ. діалога культур.
В початковїй школі діти вивчають такі учбові предмети, як «Письмове мовлення та загадки слова», «Загадки числа», «Загадки природи». «Виразне читання та дитяче літературознавство» та інш. (Курганов, 1993).
За програмою В. С. Біблера, в 3-4 класах вивчається цїлїсна культура античності, в 5-6 класах – культура середньовіччя, в 7-8 класах – культура Нового часу, в 9-11 класах – сучасна культура як діалог культур.
Унікальні умови для реалізації концепції Школи діалогу культур склалися в Харківській гімназії «ОЧАГ». В гїмназїі «ОЧАГ» Школа діалогу культур вперше стала працювати як слажений колектив однодумців, які підхоплюють в 5 класі учбове діалогічне товариство, яке створене вчителями початкової школи, і ведуть його до закінчення середньої школи, до 11 класу.
В гімназії «ОЧАГ» створені умови демократичної освіти всіх дітей: не існує селекції ані на етапі переходу від початкової школи до школи підліткової, ані на етапі переходу від підліткової школи до старшій. Для порівняння нагадаємо, що в експериментальних школах Росії тільки 30–40 % учнів. які вступили до першого класу, мають можливість закінчити 11 клас рідної школи, всі інші відбраковуються підчас рейтингових процедур.
За весь час існування гімназії «ОЧАГ» жоден учень Школи діалогу культур не був виключений з гімназії ані за погане навчання, ані за погану поведінку. В Школі діалогу культур нема системи рейтінгів та інших форм селекції та стратифікації учнів.
В Харкївський гімназії «ОЧАГ» успішно відпрацьовується авторська программа початковоі школи діалога культур (С, Ю, Курганов, 1993, 1999).
В гімназії «ОЧАГ» вперше розроблена концепція переходу від початкової школи діалогу культур до підліткової школи (Донская, Курганов, 2001; Курганов, 2002)..
В гімназії «ОЧАГ» вперше розроблена концепція гуманітарно-діалогічної освіти (5-11 класи): античність – середньовіччя - Новий час- ХХ сторіччя (Осетинский, 1998; Соломадин, 1998; Донская, 1998, 1999; Осетинский, Донская, Курганов, 2001).
Теоретичний аналіз учбового діалогу в Школі діалогу культур (Соломадин, 2002; Соломадин и Курганов, 2001; Solomadin, 1997, 2002) необхідно робити в контекстї парадігми діалогічного мислення ( М. Бахтін, М. Бубер, В.Біблер, О. Розеншток - Хюссі та інш). У цьому випадку ми зможемо збудувати модель школи ХХІ сторіччя, яка орієнтована на спілкування вчителів зі звичайними, невідібраними дітьми, які мислять та діють по-рїзному, але разом опановують світову культуру.
Ахутин А. В., Библер В. С., Курганов С. Ю. Античная культура. М., 1995.
Берлянд И. Е. Загадки числа. (Воображаемые уроки в 1 классе Школы диалога культур). М. 1996.
Берлянд. И. Е. Загадки слова. (Воображаемые уроки в начальных классах Школы диалога культур) - АРХЭ. Труды культуро-логического семинара. Под ред. В. С. Библера. Вып.3. М.1998.
Библер В. С. Мышление как творчество. М. 1975.
Библер В. С. Школа диалога культур. - Советская педагогика, 1988, № 11.
Донская Е. Г. Об изучении «античных» текстов русской литературы в 7-м классе гимназии «ОЧАГ». Міжнародний семінар з гуманістичної психологїі. Київ - Рівне, 1998.
Донская Е. Г. О работе с «Повестями Белкина» в диалогическом курсе литературы. - Актуальные проблемы современного Пушкиноведения. Харків. ХДПУ, 1999.
Донская Е. Г., Курганов С.Ю.,. Первый год подростковой школы диалога культур. – Лицейское и гимназическое образование, М., 2001, №6.
Осетинский В.З, Донская Е. Г., Курганов С. Ю. Подростки и Илиада - Лицейское и гимназическое образование, М.,2001, спецвыпуск.
Курганов С. Ю. Ребенок и взрослый в учебном диалоге. М. 1989.
Курганов С.Ю. ШДК. Красноярский опыт. «Народное образование». 1990, № 7, 10-12, 1991, № 5 - 8, 1992, № 9-10, 1993; № 1.
Курганов С.Ю. Экспериментальная программа ШДК, 1 - 4 классы. Кемерово. 1993.
Курганов С. Ю. Детское литературоведение. –Особистість та трансформаційні процеси у суспідьстві. Психолого-педагогічні проблеми сучапсної освіти. 3-ї Харківські міжнародні читання. Харків, 1999.
Курганов С. Ю. Учебные диалоги о сказках Пушкина в начальной школе. - Актуальные проблемы современного пушкиноведения. Харків, ХДПУ, 1999
Курганов С.Ю. Этапы построения подростковой школы. Вісник Харківського університету. Серія “Психологія”, №550, ч.1, Харків, 2002.
Курганов С.Ю., Литовський В.Ф. Учбовий діалог як форма навчання. – “Психологія”, Київ, 1983, вип.. 22.
Курганов С.Ю., Соломадин И.М. Учебный диалог и психологическое исследование мышления. – Методологические проблемы оснований науки. Київ, Наукова думка, 1986.
Осетинский В. З. О диалоге историко - культурных логик понимания литературного произведения в диалогическом гуманитарном образовании. – Міжнародний семинар з гуманістичної психології. Київ - Рівне, 1998
Соломадин И. М. Гуманитарное мышление как предмет педагогического исследования. Міжнародний семінар з гуманістичної психології. Київ - Рівне, 1998.
Соломадин И.М., Курганов С.Ю. Педагогические идеи М.М. Бахтина и формирование письменной речи школьников. – Диалог, карнавал, хронотоп, 2001, №2 (35).
Соломадин И.М. «Гуманитарное мышление» как проблема педагогики развития. – Вісник Харківського університету. Серія “Психологія”, №550, ч.1, Харків, 2002.
Юшков А.Н. Учебные пособия и методические рекомендации для первых–тетьих классов общеобразовательной школы по курсу «Загадки природы». – Красноярск, 1996.
Юшков А Н. Психологические особенности становления детской вопросительности на уроках - диалогах в начальной школе. Автореферат дисс. на соиск. уч. степени канд. психол. наук. Иркутск, 1997.
Solomadin, Igor. Self and Other in Bakhtin and in the Non-Classical Psychology of Lev Vygotsky. – Face to Face: Bakhtin in Russia and the West. – Sheffield Academic Press, 1997.
Solomadin, Igor. “Person of Culture” – Real Model of the Dialogical Education. - Dealing with Diversity. Book of abstracts. Fifth Congress of the International Congress for Cultural research and Activity Theory. 18 – 22 June, 2002. Vrije Universiteit Amsterdam, the Netherlands.
- Войдите, чтобы оставлять комментарии