При складанні навчальних планів та програм співробітники Харківської лабораторії “Школа діалогу культур” головну увагу приділяють тим культурним імпульсам, що складалися у давні історичні часи, але не втратили ані свого змісту, ані творчого впливу на розвиток сучасного суспільства, науки, мистецтва. Для 1 і 2 класів змістовним центром, що інтегрує всі навчальні предмети, на нашу думку, є архаїчні уявлення людства про Всесвіт. Така спрямованість, зокрема, відповідає значенню, яке в українській культурі мають теми, образи, мотиви архаїки. Поява перших уявлень людей про Всесвіт, його походження, будову зіставляються з появою і розвитком знаків та символів, що утримували ці уявлення і в первинний спосіб формували їх. Через позначення одного предмета іншим, позначення предмета його зображенням відкриваються шляхи дії зі знаками.
Традиційна школа зводить усе до копіювання прийнятих на сьогодні знаків. При такому навчанні стосунки між змістом уявлення і засобами його позначення не усвідомлюються дітьми. Навички письма, читання, рахування формуються як навички, за словами Л.С. Виготського, механічні.
За програмою “Становлення письма” школяр вчиться втілювати (і творити) власні уявлення “графічною мовою”. Письмо “виростає з малюнка”, як передбачав Л.С. Виготський. Школярі знайомляться з етапами розвитку сучасного письма і повною мірою винаходять заново його засоби. Кожен учень намагається зрозуміти (або придумати) зміст піктограм, ієрогліфів, клинопису. Учень-діалогіст поступово усвідомлює власні малюнки не тільки як певну естетичну реальність, а й як знакову систему. Винайдені вчителями-діалогістами ігрові ситуації мотивують необхідність для школяра переносу тривимірного світу гри, вигаданих обставин, речей, відносин у двомірний простір малюнка. Необхідність позначати у площині малюнка час і обставини ігрової дії є для школяра змістовно продуктивною проблемою, яка приводить його до роздумів про природу фізичного світу, з одного боку, і світу “Я” - з іншого.
Діалог знакової системи, що її граючи розробляє школяр, і системи знаків слов'янської абетки, якої він навчається, робить для школяра питання фонетики, порівняльного мовознавства, морфології, історичної граматики особистісно актуальними.
За програмою “Початки математики” учні знайомляться з засобами рахування й обчислювання, що були прийняті в давніх народів. Таким чином діти усвідомлюють, як складалася велика математика людства. Вони розглядають рахування на пальцях не як незначне і зайве у невпинному розвитку математики, а як базову діяльність, що стала початком різноманітних систем обчислення. Діти пізнають і сакральний зміст рахування на пальцях, яке впорядковувало Світ, сприяло народженню Космосу із Хаосу. Тут починається для дітей і математика, і філософія. Рахування за допомогою пальців “сперечалося” з рахуванням “за допомогою технічних засобів” - камінців. Розвиток цього засобу рахування привів до винаходу абаку. Це можна розглядати як перший крок до виникнення комп'ютера. Учні розглядають системи запису, що дозволяли єгиптянам, шумерам, вавілонцям одночасно фіксувати і процес, і результат переліку. Системи числення постають у своєму впливі на розвиток математики.
Знайомлячись із міфологією слов'ян та інших народів, діти дізнаються, що наші предки уявляли собі Всесвіт як хату людини і, навпаки, хату, що її будує людина, як Всесвіт. Таке розуміння Всесвіту живе у міфологічних розповідях, казках, обрядах, орнаментах, що ним оздоблюють одяг, меблі, стіни, речі побуту, надаючи їм вищого, непобутового змісту. Знайомство з цим навчальним матеріалом за програмою “Світовий фольклор. Космогонія” дасть змогу школярам перевести у мову та графіку (і розбудувати) власні уявлення про будову світу, час і простір. За цією програмою вони пройдуть шлях від міфопоетичного мовлення, що наближає дитину до творців першоуявлень про Всесвіт, до початку формування логічного мислення.
Програма “Музичне виховання” має створити такі умови, за яких кожен школяр через оволодіння ритмом як явищем опанував би і власний рух, і пластику власного тіла, впевнився б на власному досвіді, що ритм поєднує і музику, і мову, і математичну творчість. Навчання за цією програмою йде через гру. Діти переходять від ігор за правилами до створення маленьких музично-поетичних вистав. Знайомство з кожним новим музичним інструментом ускладнює дитячу творчу роботу. Відповідно до цього ускладнюється структура класу, формуються постійні малі творчі групи. Оволодіння флейтою як ритмовим інструментом дає змогу перейти до її можливостей у створенні мелодії, що відкриває для дітей і вчителя широкі горизонти творчості.
Програма “Ремесла і культура” надає дітям змогу шукати себе у часі-просторі національної та світової культури не тільки через розвиток мови і логічного мислення, але й творчої уяви, фантазії, навичок праці з глиною, деревом, лозою, фарбуючими та кліючими рідинами. Діти засвоюють прийоми роботи з різними інструментами, але перш за все, вони навчаються використовувати власні пальці, долоні, руки, формують координацію і точність рухів.
Експериментальні програми початкових класів Школи діалогу культур об'єднані загальним завданням - створити необхідні психолого-педагогічні умови для того, щоб кожен з учнів-діалогістів зміг осягнути те, чого навчився у дошкільному дитинстві. Осмислення дитиною свого власного досвіду дозволить їй вийти на інший рівень ставлення до себе самої, стане базою особистого становлення і розвитку, важливою умовою формування стійкого інтересу до навчання.
- Войдите, чтобы оставлять комментарии